Протягом історії незалежності в Україні двічі приймалися конституційні документи – у 1996 та 2004 роках. Однак кожного разу це був результат договору політичних еліт про поділ повноважень, влади та національного багатства.

Минулого року була запущена робота над новим Головним законом країни, однак, як і раніше, конституційна реформа обговорюється значною мірою за закритими дверима, а громадськість повністю позбавляється можливості впливу та отримує у кінці вже готовий проект документу.

Для того, щоб виправити ситуацію та якомога ширше залучити громадськість до створення нової Конституції, Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціював в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес, в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог.

Навіщо країні потрібна нова Конституція?

На думку багатьох українських експертів, проект змін до Конституції, який був затверджений у першому читанні Верховною Радою восени 2015 року, під час другого голосування в грудні швидше за все не отримає необхідної підтримки серед депутатів.

Немає ніякого секрету, що найбільші дискусії, найбільший розкол в українському суспільстві викликає не стільки сам факт змін до Конституції, скільки пункт №18 перехідних положень, які проголосовані в першому читанні і передбачають так звані особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, – зазначив під час проведення зустрічі у Дніпропетровську громадський діяч, депутат Верховної Ради 5-ти скликань Тарас Стецьків. – На нашу думку прийняття цього пункту є прямим зовнішнім тиском Російської Федерації і російський план «повернути» нам окуповану частину Донбасу, але з особливим статусом: з обраними бойовиками, з народною міліцією, сформованою на їх основі, з правом призначати прокурорів і т. ін., тобто регіон отримає права, які не має жодний інший регіон України.

Також експерти мають нарікання та застереження щодо пропозиції, наданої Президентом України, відносно проведення децентралізації, оскільки запропоновані зміни, в разі їх ухвалення, призведуть до збільшення впливу Президента на органи місцевого самоврядування.

Якщо в грудні зміни до Конституції не будуть схвалені Верховною Радою, то автоматично постане питання: «А що взамін?». Вертатися до Конституції 1996-го року чи робити щось нове?

Вади чинної Конституції

На думку Геннадія Друзенка, співзасновника коаліції громадянського суспільства «Народна Конституція», попри те, що склад Верховної Ради оновився більше ніж на половину, у Кабінеті Міністрів відбулися певні кадрові зміни, в деяких містах оновилася місцева влада, системних змін, на які є величезний запит в українському суспільстві, на жаль, не відбулося.

З ним погоджується Тарас Стецьків: «в умовах постреволюційної України, а ми є в революційному процесі, революція не завершена, люди не отримали всього того, за що вони вийшли на Майдан. Проблема полягає в тому, що чинна Конституція України за неповних 20 років зазнала трьох масивних ударів в 2004, 2010 та 2014 році і була, по суті, зруйнована. Її конструкція не працює».

Геннадій Друзенко наводить дві причини, які роблять чинну Конституцію недієздатною: соціальний популізм і неефективна модель організації влади.

«По-перше, ми маємо у Конституції певний дуалізм як соціалістичної держави, так і ринкової економіки. В першій же статті Конституції проголошується, що Україна є соціальною державою. Чи це добре? Насправді соціальна держава – це добре. Це – безоплатні освіта та медицина, піклування про громадян, гарні дороги. І от єдина проблема тої моделі соціальної держави, що її не можуть дозволити собі бідні. А ми по всіх офіційних показниках Світового банку, Міжнародного валютного фонду, навіть внутрішньої статистики, встановлюємо дуже сумні рекорди: найменше ВВП на душу населення серед усіх європейських країн; друга в світі заборгованість перед МВФ після Греції, державний борг України фактично дорівнює її річному ВВП. Отже ми не можемо собі дозволити бути соціальною державою, оскільки фактично є державою-банкрутом.

По-друге, кожна Конституція – це механізм управління. Вона має бути максимально керованою, швидкою, безпечною від узурпації влади. Ми ж побудували такий механізм, який фактично весь час дозволяє розмивати політичну відповідальність. Коли ми бачимо, що, як тільки виникають проблеми в країні, кожен тикає пальцем в іншого. Уряд каже, що Парламент не ухвалює відповідні закони; Парламент каже, що в Уряді працюють не ті люди, хоча вони їх призначали. Ті кажуть, що «силовики» у Президента, тому вони не можуть побороти корупцію. Президент каже, що економічний блок у Уряду…А в підсумку, система не працює».

Тому, на думку експертів, повернення до Конституції 1996-го року не є найкращим виходом.

Як народ України може створити нову Конституцію?

Експерт Центру політико-правових реформ (ЦППР) Дмитро Український наголосив на тому, що «формальною підставою для затвердження нової Конституції на Всеукраїнському референдумі є стаття 5 Конституції України, яка прямо визначає, що влада не може бути узурпована, джерелом влади є народ, і виключно народ визначає і змінює конституційний лад України. Також зрозумілі об’єктивні підстави, які нажаль існують сьогодні в українському політикумі, у верхівці української державної влади.

ЦППР пропонує цей закон про підготовку нової Конституції України саме в якості інструменту. Ще раз підкреслюю, ми не наполягаємо, що саме ми, експерти, присутні тут, будемо писати нову Конституцію. Ми просто представляємо своє бачення, як саме це має відбуватися.

Конституцію має написати народ, делегувавши це своїм спеціалізованим представникам, і затвердити на Всеукраїнському референдумі. Або ж, негативно оцінивши роботу своїх представників, не затвердити запропоновану редакцію».

Етапи підготовки проекту нової Конституції:

- ініціювання процесу підготовки проекту нової Конституції України,

- вибори членів Конституційних Зборів (щодо назви тривають дискусії, але в даному випадку це не принципово, як саме назвуть даний орган. Принципово, яким чином він буде утворений та як він буде працювати).

- розробка проекту нової Конституції Установчими Зборами,

- попереднє схвалення проекту нової Конституції Установчими Зборами,

- проведення Всеукраїнського референдуму з метою затвердження Конституції України».

На думку, Віктора Жердицького, фахівця у сфері конституційного права, громадянське суспільство має зорганізуватися, створивши свій центральний орган та місцеві осередки для координації процесу написання проекту нових правил життя, якими будуть керуватися всі громадяни. Ці ново написані загальні правила життя маємо провести через Установчі Збори, куди ми делегуємо людей, яким ми довіряємо. Не тих, яких призначає Президент, чи політики, чи парламент, а тих, яким ми довіряємо. І ці Установчі Збори, виписавши остаточно наші побажання у вигляді проекту Конституції, мають винести його на загальнонаціональний референдум. В такий спосіб ми зможемо створити нові правила життя, нову Конституцію, і фактично створити нову державу замість тієї, яка сьогодні є і розвалюється».

Тарас Стецьків зауважив, що «такий спосіб ухвалення нової Конституції є, з одного боку, альтернативою тим змінам до Конституції, які приймаються під зовнішнім тиском, тобто на догоду Росії, а Росія хоче насправді федералізації Україні, і це не секрет, це їхня давнішня ідея – розчленування України через федералізацію. Цей варіант, який ми пропонуємо, це є альтернатива. Але з іншого боку, це є також альтернатива і тому наростаючому екстремізму, який вважає, що Україні потрібний третій Майдан. На нашу думку це є мирна пропозиція, яка може каналізувати енергію людей, направити її в конструктивне русло».

Підбиваючи підсумки, Віктор Жердицький зазначив, що «такий загальнонаціональний рух має досягти кінцевої мети перебудови держави. І як перший крок в цьому напрямку – коаліція «Народна Конституція» підготувала і буде подавати до Верховної ради проект Закону України «Про установчі збори» і весь цей процес написання і прийняття Конституції народом. В цей процес потрібно включатися вже зараз, починаючи з моменту обговорення і написання цього закону і передачі його в парламент, до чого я вас і закликаю».

Організатором заходу є Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД), який з метою започаткування загальнонаціонального, всебічного процесу створення нової Конституції ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес, в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов’язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.