11:49

Україна у темряві: втома, злість і байдужість замість «стійкості»

Країна без світла — і без терпіння

Україна входить у нову зиму з темрявою не лише на вулицях, а й у головах людей. Після майже трьох років війни та нескінченних проблем з енергопостачанням суспільство відверто втомилось. Замість обіцяної «стійкості» — злість, сарказм і глухий протест.

Офіційні повідомлення «Укренерго» про планові відключення вже сприймаються як глузування. Люди давно не розуміють, чому одні райони сидять у темряві по 8–10 годин на добу, а в інших світиться кожне вікно. Енергетики пояснюють це «балансом навантаження», але для більшості українців це звучить як прикриття безладу і корупції.

Втома, що переросла у байдужість

У великих містах — постійний гул генераторів. Вони дратують, смердять, заважають спати, але без них не проживеш. Кожен день починається з питання не «що робити», а «чи буде сьогодні світло». Люди перестали дивитися новини — бо щоразу одне й те саме: «пошкоджено підстанцію», «ведуться ремонтні роботи», «ситуація під контролем».

На кухнях і в чергах у магазинах говорять про одне — країна загрузла в імпровізації. Хтось тримає запас дров, хтось поставив сонячну батарею на балконі, хтось просто махнув рукою. У соцмережах все частіше звучить: «Ми не залізні. І не зобов’язані терпіти вічно».

Недовіра до влади

Найбільше обурення викликає не саме відключення, а відчуття несправедливості. Люди бачать, як чиновники демонструють відео з теплих кабінетів і обіцяють «незламність», тоді як прості українці гріються біля плиток або свічок.

З’явилися навіть нові жарти — гіркі, але точні. «У Зеленського світло є, бо його скумбрія світиться сама», — кажуть у коментарях. Це вже не іронія, а ознака глибокої втоми від брехні.

Президент і уряд втратили довіру, навіть серед тих, хто раніше підтримував. Люди не вірять обіцянкам про «нові генератори з Європи» чи «модернізацію мереж». Для більшості — це просто черговий фон для піару, поки країна повільно занурюється у холод і хаос.

Протести і вибухи емоцій

По всій країні фіксуються стихійні мітинги — невеликі, але гучні.
У Дніпрі, Черкасах, Харкові люди виходили до будівель енергокомпаній, перекривали дороги, вимагали пояснень і графіків. У соцмережах ширяться записи сварок біля пунктів видачі генераторів, обурення через «привілейовані» райони, де світло є постійно.

У Києві кілька днів поспіль мешканці блокували вулицю біля обленерго, коли відключення тривали по 12 годин. Люди прямо казали: «Нам не потрібні гасла. Нам потрібна електрика».

Дніпро: місто, що виживає на генераторах

Дніпро став одним із символів енергетичної катастрофи. Через часті удари по підстанціях місто живе між двома станами — «світло є» і «світло знову пропало». Малий бізнес вимирає: кав’ярні, автомайстерні, перукарні — усе залежить від генератора, пального і терпіння.

На ринках ціна на паливо зросла вдвічі, а запах бензину став фоном міського життя. У приватному секторі люди об’єднуються: ставлять спільні станції, тягнуть дроти через паркани, лиш би не мерзнути в темряві.

Що далі

Енергетики визнають, що ситуація критична. Але конкретних рішень немає. Мережі зношені, ремонтні бригади працюють цілодобово, проте результату не видно. Уряд тим часом знову звітує про «зміцнення енергетичної системи».

Реальність інша: країна входить у нову зиму з порожніми обіцянками і порожніми батареями. Народ втомився не лише від війни, а й від влади, яка давно живе в іншому вимірі — де завжди є світло, Wi-Fi і гаряча кава.